Спецпроєкт “Чорнобиль 35+”. Василь Люлін: “Обов’язково прийде час…” (ЖЛ)

Кожен заслуговує на повагу за свої справи, своє життя, трудові досягнення… Ці ж люди заслуговують на нашу повагу за відданість Батьківщині, своєму трудовому обов’язку, відвагу на вогненних рубежах четвертого реактора Чорнобильської АЕС. Започаткований «ЖЛ» спецпроєкт «Чорнобиль 35+» у рамках співпраці з ГО «Лебединська громадська організація Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль Україна» прагне познайомити лебединського читача із людьми, які дивилися в очі «мирному» атому, боролися із його загрозою людству.

Сьогоднішня розмова із Василем Люліним. Сором’язливий погляд цього чоловіка говорить сам за себе: «Я не думав, що про мене розповість газета». Та газета має говорити про таких як Ви, Василю Андрійовичу. Адже слід не лише згадувати героїв у визначний день, слід приділити їм якомога більше нашої уваги, бо, дякуючи їм, сьогодні наш світ врятований від чорнобильського ядерного полум’я.

І що ж це за чоловік – Василь Андрійович? Найперше, він – наймолодший син у звичайній родині колгоспників із Кам’яного. Андрій Якович та Анастасія Федорівна вже мали двох доньок, коли на світ з’явився малий Василько. Ото було втіхи для сестричок Тетяни і Ліди глядіти братика! Та дитинство завжди збігає за Псільською водою, тож, закінчивши місцеву десятирічку, пішов навчатися на водія в Лебединську автошколу. Трішки попрацював до армії – возив молоко на Лебединський маслозавод із місцевого господарства на новенькому молоковозі. А потім – армія. Служба закинула до Польщі, у Щецинське воєводство, на Ключевський аеродром. Там стояли радянські літаки. Василь Люлін потрапив до дивізіону зв’язку і радіотехнічного забезпечення. Координували польоти радянської бойової авіації. І сьогодні Василь Андрійович дивується: яка була країна, скільки було закордонних військових баз на повному забезпеченні, скільки грошей ішло на першокласне обмундирування, на заробітні плати офіцерському та рядовому особовому складу, на добротне харчування та проживання, яка була військова інфраструктура… Де все це, де колишня бойова міць, якою хизувалися перед іншими країнами? Чи, може, то було просто про чуже око?

Детальніше…