Чи розмовляють лебединці українською?

Можливо, хтось і вигукне, а чи те запитання ви виносите на громадське обговорення. Ствердно відповімо, що саме те, адже інколи чуємо, як на ринках, у магазинах і навіть просто на вулиці лунають розмови не українською мовою. Можливо, хтось скаже, що спочатку треба нагодувати людей, дати можливість розбудувати інфраструктуру, що не важливо, якою мовою говорити, аби жити добре. Звісно, що так, але ж не знати мови рідної землі, своєї Батьківщини – сором для справжнього громадянина. Бо без мови немає держави, а збудувати її можна тільки, знаючи свою історію, свою мову. Україна – демократична країна, де ніхто не забороняв висловлюватися вголос навіть китайською. Але з кожним роком Уряд посилює заходи щодо Закону України про мову. Так, із 16 січня 2021 року  підприємства, установи та організації всіх форм власності, підприємці та інші суб’єкти господарювання мають здійснювати обслуговування та надавати інформацію тільки українською мовою. Інформація на цінниках, маркуванні, квитках, меню, в інструкціях та технічних характеристиках товарів і послуг також має подаватися українською.

Звісно, що серед нас знайдеться багато невдоволених такими змінами у спілкуванні. Але варто пам’ятати, що всі ми живемо в Україні, за українськими законами. Ми – українці, тож маємо знати рідну мову, спілкуватися нею.

Щоб не бути упередженими і не висловлювати лише власну думку, «ЖЛ» звернулася із запитанням до лебединців.

Детальніше…